З нагоди снігу і просто випадково (йшли купити різних гризликів) купили 10-метровий повідок.

Одразу обновили. Вибігли на Набережну, чистого снігу повно - вперед!!! Шнур волочився, як хотів, Алекс бігав, куди хотів. Я могла йти спокійно. Але теж бігала і вчилася, як рулетка, швидко змотувати шнур на руку і знову розмотувати. Під кінець прогулянки в мене боліли руки, в Алекса - сподіваюся - ноги (лапи).

Додому йшов спокійно поруч, я гордо намотала кокон на руці - важкенький.
От я собі вічно якусь нову розвагу придумаю. Зараз ловлю себе на думці, що намагаюсь уявити, як раціональніше і швидше ці 10 метрів свободи змотувати. Не завжди буде такий чистий сніг. А принести додому 10 метрів болота і ще чогось ... не дуже хочеться.
Ціла наука, виявляється!

Ще трохи подумаю - і ... куплю 10-метрову рулетку 
Свобода - це класно!!   

З власного досвіду, на жаль Грались із знайомим біглем, заплутались, закрутились, Алексу сильно дісталось. Кульгав більше тижня (давно було). З тих пір уникаємо гратися з тими, хто на тросах. Боляче від них

А з вєліками ви круто написали  [взломанный сайт]
Ясно і чітко. Доступно для чайника. Дуже вдячні.

Я думала почати з того, щоб Алекс просто походив поруч з вєліком, який я буду просто вести пішки.

Лапи ми ліву-праву розрізняємо, на вулиці при гулянні теж командую ліво/право - ніби знає. Стоп знає з хендлінгу- там це чітко. Ох, чи буде слухатися? І собачки інші - це да.... Чує моя душа, буде мене разом з вєліком за ними тягнути по ярах, по ямах і канавах. Знову проблема місця - де знайти таке, щоб уникнути на початку небажаних подразнювачів.

Безцінна порада! Досі я не уявляла, що краще Алекса випустити з рук, ніж розбити голову (просто в моїй свідомості такого не існувало - відпустити Алекса). Але, так,

100%!!!

І дані в кілометрах... Снєжка - ти просто енциклопедія якась! До речі, в мене є на вєліку міні-спідометр електронний. Дурня така, думалось, а тепер, дивись, пригодиться.
Читала теж, що можна міняти темп, щоб давати навантаження на різні групи м"язів. Бігль галопом може  і до 40 км/год йти!

Ну, дівчатка, без фанатизму. Почну з кроків. І перевірю гальма )

Як приємно мріяти про весну і велогуляння  [взломанный сайт]

Таня, Снєжа, дуже-дуже дякую!!

Весна відчувається - за Алексом юрбами бігають дівчата. Менші і більші, волохаті і гладенькі, домашні і бездомні.

Кілька ранків тікаємо від однієї красуні, великої, як теличка. Її вигнала на вулицю хазяйка. Пішла в запой - собаці ногою в зад і гуляй, скільки влізе. Спочатку соба була в ошийнику, кілька днів, бачу, ошийник зник. Пропили? Собаки жаль до сліз. Лагідна, розумна. Велика і вічно голодна. З кумедними вушками в різні боки. В дворі її обзивають "собака пьяниц".  [взломанный сайт] А вона розумніша від більшості тих, хто її обзиває.
Кілька раз я її годувала. Вона вдячна, як мене бачить, біжить весело махаючи хвостом. А сьогодні за нею, ще п'ять бездомних кобелів. Гризуться між собою не на жарт, ричать, аж страшно. Великі усі. Побачили Алекса - конкурент, шерсть дибки. Я не знала, куди подітися. А ця дівчинка на них як рикне! І вони від нас відстали. Та не хочу я таких пристрастей!
Скажете, сама винна, пригодувала дівчинку. Знаю, неправильно годувати бездомних, краще забрати додому, віддати до притулку.
Але ж ця дівчинка ніби людська! Тільки "людина" стала скотиною. Може колись протверезіє, знову візьме додому. Та доки п"є до одурі, по її дівчинці скачуть кобелі. Що буде в результаті?...

Вдень на Русанівці до Алекса підбігла інша дівчинка, заграє. Алекс взвився! Приглядаюсь, з неї аж капає. Хазяйка йде спокійно, вільно, бачить, що мій кобель рветься, аж повідок тріщить і регоче - в прямому смислі!!! Я думала, нормальні власники сук відганяють кобелів під час тічки, а тут дражнить одним місцем всю околицю, ще й тішиться!

Такі власники мають бути в темі "без названия". Через них собаки опиняються на вулиці, родяться нові вуличні, лякають людей і страждають в результаті і ці пси, і люди, і домашні собаки.

Перш ніж вийти на прогулянку, я тепер уважно дивлюсь у вікно - чи немає зграї, знайомих тічних дівок, чи проскочимо з Алексом. 

Увага дівок до мого Алекса мене злить. Хай бездомні, з ними страшно, але зрозуміло. А домашні? Не ходити ж мені з палицею, щоб наречених відганяти! Чи ходити? А заодно і дурну хазяйку ніби ненароком огріти.

Тепер от до мене дійшло, що означає приказка: як сучка не схоче, то й кобель не скоче...

Повернувся Чоловік з відрядження. Їхав довго, застряг у снігах під Львовом. Стояв уночі в полі. Матюкався. Каже, ЖОДНОЇ машини спецтехніки на дорозі від кордону до Києва не було. Відстань, яку звичайно проїжджає за 12 годин, долав 26 годин.

Приїхав, приготував різні смачненькі наїдки/напої, хотів притулитись .... а не тут то було! Алекс протестує!! Дзявкотить, аж стіни тремтять. Лізе третім! Моститься між нами, треться, мнеться, крутиться, лижеться - Влодеку ноги-руки-вуха облизав, а очі ледь не вилизав. 

"Що ти собі за вівчарку виховала", - бурчить Влодек. - Забери цього охоронця!"

Ага! Вже не хочеш вівчарки?  Треба частіше вдома бувати! 

А "охоронець" ніби й втомлений, очі заплющені, а варто тільки Влодеку до мене притулитись - ні-ні-ні-ні - гавкотить.

От, думаю, як  Алексу пояснити, що у мене з Влодеком інакше, ніж у нього з його волохатими вуличними дівками.
Воно й агресії ніякої, і нас обох Алекс любить і слухається, так, здається, наче просто в компанію хоче, щоб і йому ласки діставались, але... у мене ж теж якась весна має бути  [взломанный сайт]

Візьму!
І буду лякати  [взломанный сайт]
Приємно, що біглі в України поки що тільки гарні й породисті і не бігають по дворах біглеметиси. І нам би не хотілося таких робити. Думаю, Алекс в'язався б без проблем, судячи з його темпераменту і вмінь осідлати все і всіх. Теж секс-монстрик 

Чесно кажучи, я ще не зрозуміла, чи ревність це. Це Влодек так сприймає, наче ревність і охорона. Мені здається, Алексові просто у спільні веселі ігри хочеться.  Подібно він гавкає, коли на вулиці інша собака із ним гратися не хоче.  І в ліжко він ходить тільки на ніч і і тільки на моє запрошення. Інакше йому й ходу в спальню нема. Вдома Алекс дуже вихований і слухняний. А на вулиці... Бігль на повну!

Сьогодні у Алекса перший солідний ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ!

АЛЕКСУ - 12 місяців=1 РІК!

За цей спільний з Руденьким час я зрозуміла, що й мої 40+ - ще не кінець життя, що я не втратила бажання вчитися, здатність тішитися дрібницям, робити шкоду і переверти, співчувати і любити чи не кожну дворнягу.
У своєму біглику я знайшла доброго, веселого і реактивного друга, з яким кожен день починається з усмішки і цьомків. Веселий хвостик вміє вибивати такий бойовий дріб, що відступають усі проблеми. Повідок посмикує у різні боки і витрушує назбирану за день втому. Прогулянки бігом за будь-якої погоди тримають у тонусі дух і тіло. А теплий калачик, який сопе уночі поруч, по-справжньому наповнює моє серце спокоєм і умиротворенням.

Алекс - здійснення моєї дитячої мрії, мій перший пес, може трохи і пізній   Але я не маю з ким його порівнювати і щиро переконана, що це різнокольорове біглечудо - найкращий пес у світі. Розумний, творчий, із вільною натурою бігль мотивує бути розумнішим, вигадливішим, креативнішим. Він не піде до кіоску, не купить і не принесе в зубах вранішню газету до кави. У нього немає відданості слуги в очах. Він проміняє охорону мене на хвіст першої ж кішки з підворітні. Але він дарує надзвичайні різнокольорові емоції. Ефективно відганяє лінь і депресію. Вчить бути логічною, послідовною, не розмовляти запитаннями. Асертивною і рішучою, коли треба.  Дає відчуття великого задоволення від вміння домовитися з ним - інтелігентним, незалежним, свободолюбивим. Це друг і партнер, з яким можна перевернути догори дригом і наші малі Березняки, і увесь світ!

Не сумніваюсь - навіть з таким дорослим!

Я вже сказала йому на вушко, що дуже його люблю. Думаю, йому це не новина