Слава Богу, їсть.

І спить.
Їсть і спить... Часом зажмурює очі сидячи 
Спить, де впаде

Здорово вимотав себе, женихайло-невдаха 

Подивилась з жалем на ці мощі, і вирішила не йти в офіс. Працюю на дивані біля Алекса. Однією рукою чухаю біле пузо. Іноді Алексові очі стають притомними, але тільки іноді. Я не лізу в душу, не мучу обіймами. Хай відійде від любовної туги.  Потім розберемося, хто кому хто  [взломанный сайт]

Алеся и Загадка-Гресси, ми такі раді, що у вас все добре!  [взломанный сайт]
Я не знаю, чи вже можу сказати, що я такий собачник-собачник, але заради Алекса готова на все. Інколи думаю, що собаки кращі, ніж діти. Бо діти все чекають чогось більшого і кращого, вважають, що ти їм мусиш, зобов'язана, й т.п. А собаня тішиться тому, що має, радіє кожному вияву уваги.  Ще й так віддано і мило!

Хай Грейсі буде здорова і довго-довго вас радує своїм теплом.

Це ви про Алекса? Та де там! Знайомі питають, чому Алекс такий худий і сумний. Аж соромно! Наче я йому їсти жалію! інші кажуть: "Він у вас робочий, мабуть". Ага - робочий, по дівках дуууже працював би!   Та поки тільки від бажання зсохся...

Насправді це не смішно. Кажуть, що пес схожий на свого господаря. В дитинстві бабця про мене казала: "Ні спини, ні грудей, ні того, що в людей"- така сухоребра я була. І зараз теж буває забуваю поїсти: коли багато працюю, коли ніколи приготувати, коли домашні десь розійдуться, й т.ін.

Але ж у Алекса миска повна корму увесь час стоїть! Не їсть! Вкрав в мене сьогодні яблуко (я тільки вкусила, відклала, а він по-тиху хап), добре, думаю, може хоч заборонене буде смакувати - де там! Люди кажуть, що їхні біглі трощать все, що бачать. А цьому на блюдечку подаю - носа верне. Сиру може? Ні. Творогу з кефіром? Ні. Йогурт? Ні. Морковку: цілу, терту...? Ні. Вуха сушені? Нюхнув, гризнув, плюнув. Рибка варена? Гидота! Що Алекса приваблює, то це борщ, голубці і пиво! Мужик! Але це їжа не з собачого раціону. З борщу можу дати м"яска, з голубця трошки фаршу. І категорично проти п'яного Алекса!

Ах, ще м'ясо. Алекс має на коврику своє місце, де після прогулянки спеціально сідає і усім своїм виглядом показує - ну глянь, який я милий, добрий, чемний, давай вже м'ясо! Колись не хотів йти додому з вулиці, я його вмовляла - пішли додому м'ясо їсти. З тих пір кожен раз: прийшов, лапи вимив і на коврик - дивиться відданими очима: "м'ясо давай!". І даю. Шантажист, поганий!

Але м'ясо добре в міру і не м'ясом єдиним. Тільки на ньому шлунок теж не добре працює. 

Як цього Алекса худющого хоч трохи поправити не знаю... Гляну на нього й думаю, невже це й я така худа й паршива?  А був вже навіть нічогенький хлопчик!

Ніяк  [взломанный сайт] Не їсть ні людських, ні собачих.
В жодному зоомагазині немає чогось, щоб я для Алекса не купила на пробу. Потім роздаю у дворі бездомним собакам 

Може корм РК не підходить? Чоловік Евканубу привіз з Польщі, щоб точно не підробна - не хоче. Інших кормів маю цілий багажник - з виставок різних. Навіть не нюхає.

Вчора купила знову велику консерву. Трошки мішаю з кормом. Ну вже ж їв, поганець! А сьогодні навіть до миски не підійшов до 21-00. Цілий день за святим духом.  Злюсь на нього, а він мені зайчиків корчить. Навчився нової штучки - заскакує на спинку дивана і там сідає зайчиком, виє у вікно і мені лапи подає або по голові (в прямому смислі, коли сиджу на дивані) шкребе - "ну, давай, пішли на вулицю". Тяжко це витримати...

Або ще інакше - підходить до мене, щоб погладила. Я тільки руку простягаю, відступає на крок. Я до нього - давай же погладжу, він ще на крок. І все в напрямку дверей! Я швидко хитрюгу розкусила. І шкода його, і не можу дозволити мене дресирувати.

А на інших кобелів на вулиці ричати почав - подорослішав хлопчик, подорослішав....

"Приб"єш мене," - дзвоню Чоловікові і починаю перераховувати все, що сталося/не сталося на роботі.

Тиждень в Грузії відлунює горами роботи. Чоловік у відрядженні. Важко. Тому торохчу в телефон без зупину, мушу швидко проконсультуватися в усьому. Говорю, питаю, підтакую, агакаю...

Чую, голос в нього дивно напружений. Кажу: "Але ж в цілому все добре. Чого ти?"
"А де головна новина?" - питає у свою чергу він.
"Яка головна новина?" - дивуюсь.
"Коли ти сказала "приб'єш мене", я подумав, що ти купила ще одного бігля!" - в трубці чути виразне полегшення 

А що, прикольно! Чоловік підсвідомо до цього, здається готовий. А в домі в період тічки буде традиційне співоче українське багатоголосся 

Алекс любить заглядати у комп'ютер, коли я пишу. І мабуть прочитав про потенційну конкуренцію

Як почав їсти!!!

На хендлінгу Аня сказала поставити Алекса на стіл - я його ледь підняла! Такий був тощий і легкий, так я переймалася бідним збіганим хлопчиком, годувала до несхочу. І прошу - Алекс ТОВСТЕНЬКИЙ!!! Дивилась уважно в дзеркало, яке нас пам'ятало з минулого разу, і очам не вірила. Солідний пацан!

Дуже з цього тішуся. Алекс знову ніжний, слухняний, гарно займається. Приніс мені був шкарпетки (лежав біля моїх холодних ніг і додумався, що в шкарпетках мені буде краще)! Носить іграшки гратися. Все, як раніше! 

На вулиці сліди читає, як слідчий справу, а не як підліток Камасутру 

Шкода, відсилають мене у відрядження... Залишиться з хлопцями, на звичайному вже раціоні і скупих чоловічих емоціях. Зате повинен зрадіти мені перед виставкою.

До речі, може комусь щось потрібно з Варшави? В мене в програмі запланований шопінг, а біля зоомагазинів я повз не пройду