Алекс - добрий тренер для тіла і розуму!  [взломанный сайт]

"Чим ти займаєшся?... бурчить чоловік, заглядаючи мені в комп - знову біглі, а робота стоїть..."

Ні-ні, я працюю, перекладаю, от само переклалося ...
Простий віршик з польської, трохи без ритму і рими (так з оригіналу), але такий душевний.

Глянув, прочитав, гмикнув, пішов. Мабуть, згадав свого Фреда.

***

Це ж тільки пес, - так кажеш, - тільки пес,
А я скажу тобі, що пес,
То часом навіть більше, ніж людина,
Він без душі, вважаєш…та невже?
А глянь-но ще раз – важко не побачить
душа собача більша є від пса
Це в нас дрібненькі душі кишенькові
душа мізерна, а великий пан…
А пса душа не міститься у ньому
Коли всміхнешся ти до свого пса
Душа гойдає весело хвоста
А як прощатися надходить час і мусить
пес вирушати у собаче небо
То недалеко він їде від тебе,
Бо біля тебе небо є його
І біля тебе він лишає душу

Барбара Божимовска

Давненько нас не було на Форумі! А вже зима різко стала літом. Я відбула своє відрядження, спільно з Алексом відбули виставки.

Відрядження нам трошки підпсувало з підготовкою. Я фанатично хотіла встигнути ще більше підгодувати Алекса, який вже непогано заокруглявся, а вийшло, що він був якось трошки забагато з"їв - як наслідок - ветлікарня і приговор - ДІЄТА!!!  Зареклась я насильно годувати Руденького! Лишала його вся на нервах: з розладом шлунку, купою ліків, рисовим відваром і Славком.

Зустрів мене Алекс веселим, голодним і зразу показав, що зі шлунком все ок. Що йому зробив Славко, не знаю (може просто не балував, як я, м'ясом), але Алекс вже добре їсть корм. Виглядає цілком в формі, головне зараз її тримати.

До виставок не мали забагато часу готуватися - ледь відставила валізу і майже відразу взяла в руки рінговку. Але Алекс був молодцем!
Першого дня я підвела свого хлопчика  [взломанный сайт] 20.04 - це наступний Алексовий місяць (нам вже 13!!), свято, я купила йому іграшку на виставці. І дурний розум підшептав мені показати Алексові цю іграшку в ринзі (були свої аргументи "за").

  Ми обоє збились з ритму, Алекс показав темперамент, з яким я не змогла справитись, через слово чула експерта, заплуталась в чотирьох кутах рингу, сором.. Завдяки милим очкам Алекса ми протислись у розстановку: стали 4 з 7 юніорів з оцінкою "відмінно", але для себе я зробила висновки  [взломанный сайт]

Спасибі, Дашки  [взломанный сайт]
Ми не розслабляємося - тренуємо витримку перед Черніговом

Яке щастя, що нарешті тепло! Приємно жити!

Ну от, погода балує - хочеться вигулятися за всі слизькі і холодні дні. Гуляємо й займаємось, живемо від виставки до виставки.
Щойно був Чернігів, а вже й Хмельницький пережили, на Миколаїв збираємось...

Спасибі усім, хто нас хвалив і підтримував, але нам ще далеко до красивого бігля. Алекс далі худий, через це візуально довгуватий. Їсти не хоче. Формується, як підліток, нескладно й недоладно. Пробую відгодувати, але Поміняли корм. Вирішили перейти на беззернову формулу. Довго шукали-перебирали. Зупинились між Аканою і Каніде У процесі пошуку виявилось, що в Польщі УСІ корми вдвічі дешевші, ніж в Україні. Тепер Влодек возитиме звідти не тільки мені цукерки, а й Алексу їжу.

...Нарешті здала в ремонт чобіт з діркою мейд бай Алекс. 40 грн - і чобіт, як новий, можна знову гризти Не так давно поміняла резину на літню в машині і вимила багажник після Луцького м'яса. Не встигла після зими всю шкоду направити, а тут таке літо! Спека! Знову можна нарікати -важко бігати, бо гаряче Таке життя: то слизько, то болото, то гаряче, то дощ....

Зате Алекс відкрив купальний сезон на Русанівському каналі. Пив ту погану воду, не слухав заборон, боялась, що животом мучитиметься, а він - нічого. Виріс значить! Ще Алекс дуже цікавиться рибалками і рибою. Більше, ніж качками.  Іноді так дивно себе поводить, що й засумніваюсь, бува - чи в мене справді бігль? Малоїжка, зі столу не цупить, в домі - сама чемність, не псує нічого, на вулицю проситься зайчиком, у воду лізе, рибалка просто...  Але на вулиці - бігль, ага, скажений бігль  [взломанный сайт]

Про Чернігів, ви все знаєте, було вже десь тут, у темі  Чернігова. Ми знову другі

Поїздка в Хмельницький стала для нас великою пригодою з нервами, друзями, розвагами і трохи перемогою.

По-перше, дороги на Хмельницький немає. Світ закінчується за Житомиром. Нас попереджали - дорога погана. Ну й ми родом з України, розуміємо, що значить - погана. Але щоб така...  Ями, траншеї, канави, розсипи дірок - наче киркою хтось спеціально довбав, або усі танки-пам'ятники, що по селах-містечках стоять, по ночах стріляють. Я дуже не хотіла матюкатися при Алексу, але кілька слів він точно запам'ятає! Об'їхати діри неможливо. Трясло немилосердно. Я вперше бачила, як мій пес спить сидячи, намагаючись втримати рівновагу. Алекс тримався відважно. За всю дорогу навіть не писнув. Тихо мучився, намагаючись хоч якось влягтися. Кілометри, які можна було проїхати за 3 години, ми долали 5. Ще й як! Моя права нога стала дерев'яною, газ-гальмо-газ-гальмо, рука перемикала передачі поміж 2 і 3. В певний момент я зрозуміла - ми спізнюємося. Але вперто танцювала на педалях, деякі ямки вже міряли, не все обминали. Знали, за нами десь їдуть ще інші біглі. Шанс встигнути є. Я трохи знаю Хмельницький з дитинства. Маю GPS. Прорвемося! Та не так сталося, як гадалося! Хмельницький виявився більшим, заплутанішим, мій польський GPS знав це місто як Плоскірув !!!! - місто Речі Посполитої, яке перестало так називатися ще у 18 ст.! (Потім став Проскурів). І вів нас вулицями 18 ст., чи що Я розуміла, що лік йде на хвилини. На ходу шукала, рінговку, смаколики в кишеньку, дорогу почали питати у перехожих. Один махав рукою - туди, інший - у протилежний бік. Мене розбирала істерика. Добрі люди дзвонили, що тримають ринг, що юніорів перенесли на сам кінець, а ми... Зрештою я на вказівку "туди" влетіла під заборонний знак, на смугу для маршруток, і просто в обійми гаїшника. Рудий інспектор потирав руки від задоволення. Ринг біглів розпочався...

Це був перший день виставки у Хмельницькому

Маємо добрі новини - ми приємно і корисно відгуляли довгі травневі вихідні:

YANYCHAR RAZBOYNIK Kattyval в Одесі взяв останню  JCAC і став Юним Чемпіоном України!

Ми дуже втомлені і щасливі. Спатимемо пузом догори і похропуючи. Усі враження і фото - завтра  [взломанный сайт]

Навігатор знав Миколаїв краще, ніж Хмельницький. На стадіон МЧС ми приїхали вчасно, вибрали місце в тіньку під деревцем, повівав вітерець, було навіть приємно. Наш ринг мав бути у критому приміщенні - ще одне добре, що не під прямим сонцем. Польська експерт (що для нас не без значення, бо європейським експертам імпонують біглі Алексового формату, а російським - короткі і товстіші). Здавалось, все буде, як треба.

До Миколаєва приїхали наші херсонські друзі, вболівати на нас. Було приємно. Ми впевнено вийшли в ринг.
... В принципі навіть косим оком в ринзі можна оцінити суперника. Наш був нам не суперник. Крутився, як вуж, йшов переважно вгору, потім сідав на попу і гальмував - роздивитись його толком не можна було. Польська експерт дивилася повз нас і повз нього. Формально глянула на полу зуби, собаки не торкнулася й рукою. Казала пробігтись по колу. Алекс біг ліниво (спека не без значення), правда, але впевнено і рівно. Той далі скакав, вис на рінговці, волочився по підлозі. Експерт показала нам 1 місце, ми без сумніву направились до таблички. І тут сталося щось, що я досі відмовляюся розуміти. Жінка, яка стояла поруч з експертом, замахала руками, почала нас переставляти місцями, паралельно щось швидко говорячи експерту. З експертом не сперечаються, пам'ятаю. Ми чемно стали біля цифри 2 і одурівші вийшли з рингу. Доки в моїй голові все клацало, стаючи назад по місцях, юніор 2, без порівняння з дівчинкою-юніоркою, опинився в кандидатах на ВОВа, поруч із Чемпіоном Оскаром і Чемпіонкою Боженою Бянкою Кетівел. Жінка-диригент виявилась організатором виставки, юніор-2 - Миколаєвським кандидатом. Це ми з'ясували пізніше. Порівняння на ВОВ треба було бачити!

Шкода, не було камери це зняти. І навіть не шкода, що не хочеться, в цьому розбиратися. Прикро, що старша польська пані дала себе втягнути в якийсь дивний уклад. І якби не наша група підтримки, яка усьому свідком, я б думала, що мені це наснилось.

"А ти все наївна дурочка," - бурчати на тему виставок у мого Чоловіка вже стає доброю звичкою "Ти ніяк не можеш зрозуміти, що за власні гроші просто служиш тлом для чужих корупційних домовленостей". Але це його суб'єктивне бачення Я знаю більше від нього про наші з Алексом сильні і слабкі сторони, в нас своя правда, але прикро було, що там приховувати.

Друзі підморгнули нам фарами, і ми з полегшенням покинули Миколаїв. На наступні 9 років?

Нічого особливого. Отлично, три карлючки ОК і "хороший хвост"